Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Вимір, -ру, м.
1) Промѣръ, измѣреніе.
2) Доля хлѣба за помолъ.
Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро.
Кла м. мн. = ікла. Cм. ікол.
Мо́чка, -ки, ж. = мачка 2.
Нао́длів нар. = навідлів.
Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці.
Переяти Cм. переймати.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.