Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промітати

Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Мет. 211. Будеш ти у мене хатку промітати. КС. 1882. XII. 498. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові. Г. Барв. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІТАТИ"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Виколупати, виколупнути. Cм. виколупувати.
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех.
Відпиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відпитися, відіп'юся, -єшся, гл. Напиваться, напиться вдоволь. Знайшли воду, не відіп'ються; тяжко вже їм і дихати. Кв. ІІ. 305.
Лабзюкувати, -кую, -єш, гл. = лабзюкати.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Огородникувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься огородничествомъ. А той огородник навчив його огородникувать. Чуб. І. 182.
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.
Стуманілий, -а, -е. Съ отуманенной головой, съ помраченнымъ пониманіемъ. Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде. К. ХП. 47.
Чемний, -а, -е. Вѣжливый, учтивый. На тім стільчику чемний молодець на гуслі грає, красно співає. Чуб. III. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.