Богословський, -а, -е. 1) Богословскій. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас.
Довгеле́зний, -а, -е. = Довжезний.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл.
1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала.
2) Унижаться, унизиться.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный.
Малолю́дно нар. Малолюдно. Тепер у полі малолюдно.
Оводня, -ні, ж. соб. Оводы. Оводня б'є, через те. ховаємо волів у курені.
Просуха, -хи, ж. Въ выраж. на просусі. Когда просохнетъ (дорога). На просусі приїду, перед великоднем.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.
1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Сам низенько уклонив.
2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати.
