Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка.
Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась.
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий.
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = хрумати.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ.
