Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють.
Зако́тистий, -а, -е. Отложной. Комір закотистий.
Зубець, -бця́, м.
1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. ; сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды.
2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части.
3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Ум. зубчик.
Попередивлятися, -ля́юся, -єтеся, гл. Пересмотрѣть (во множествѣ).
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Синятко, -ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця.
Спроба, -би, ж. Проба, опытъ.
Таляпу-таляпу! меж. для выраженія продолжительнаго равномѣрнаго болтанія въ жидкости.
Трилітній, -я, -є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Хай на тебе трилітня трясця!
Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю.
