Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промовець

Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМОВЕЦЬ"
Басюра, -ри, м. Ув. отъ бас.
Безребрий, -а, -е. Не имѣющій реберъ. Шейк. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе. (Заг. пьявка). Ном. стр. 293, № 98.
Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ. Бердич. у.
Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Засса́тися, -ссу́ся, -ссе́шся, гл. Засосаться, сосать слишкомъ долго. Желех.
Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Позряжати, -жаю, -єш, гл. То-же, что и зряжа́ти, но во множествѣ. Позряжає своїх дочок та й не надивиться на їх. Борз. у.
Прошивка, -ки, ж. Воротникъ въ женской сорочкѣ, также въ кептарі. Шух. І. 15, 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.