Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промовець

Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМОВЕЦЬ"
Вирезуб, -ба, м. Рыба. Ciprinus dentix.
Драпце́м нар. побігти. Скоро побѣжать, скоро убѣжать. Вх. Зн. 16.
Жизняни́й, -а́, -е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. К. Дз. 177.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Ніцька прилаг. Въ выраженіи. ніч ніцьку. Всю ночь. Ном. № 7789.
Поосолоджувати, -джую, -єш, гл. Усладить (многихъ).
Сякати, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав. Ном. № 14167.
Табачників, -кова, -ве Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему. Шейк.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.