Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вакувати

Вакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). Радом. Ананьев. у. 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував. АД. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАКУВАТИ"
Бжун, -на, м. = бжук. Желех.
Дубельті́вка, -ки, ж. Двустволка. Пан Цибульский.... в одній руці держав пенькову люльку, а в другій дубельтівку; у ногах вертівся пудель і гавкав на сільських собак. Стор. І. 233.
Живоро́бка, -ки, ж. річка-живоро́бка. Сказочная чудотворная рѣчка. Чуєш у казках — то змії, то річки були живоробки, то цілюща, то мертвяща вода. Рудч. Ск. І. 130.
Лига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Поцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Хрестовий, -а, -е. Крестовый. хрестові́ уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.