Вив'ялитися, -люся, -лишся, гл. Обезсилѣть до вялости, изнуриться. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе.
Відножина, -ни, ж. = віднога.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. В неї подвір'я сріблом леліє. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Там вода леліє, на єї дивлюся. А на морі вода леліла. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала.
Метлю́г, -га, м. Раст. Apera Spica venti. P. Beauv.
Обманювати, -нюю, -єш, сов. в. обманити, -ню́, -ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Пощіляний, -а, -е. Истрескавшійся, весь въ щеляхъ. Двоє дверей пощіляних.
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Хиба 2 нар.
1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану?
2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене.
3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу.
