Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. 2) = Гравилат, Geum urbanum L.
Дворічня́к, -ка́, м. Двухлѣтняя лошадь.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба.
Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Крякнула ворона на ввесь рот. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є.
Лу́ччати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться лучше, улучшаться.
Отирлувати, -лую, -єш, гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха.
Повзун, -на, м.
1) Ползунъ.
2) Въ вѣтряной мельницѣ: брусья, на которыхъ поворачивается мельница.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
