Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проохкати

Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРООХКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРООХКАТИ"
Вибавлення, -ня, с. = вибава. Левч. 55.
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Гостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти. Чуб. V. 175.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. О. 1861. XІ. Св. 41. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Мкр. Г. 63. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. О. 1862. IX. 61. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила. Шевч. 544.
Зди́рливий, -а, -е. Грабительскій.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться. Вх. Зн. 45.
Оцвісти Cм. оцвітати.
Утреня, -ні, ж. Утреня, заутреня. Ном. № 11216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРООХКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.