Білогородок, -дка, м. Употребл. въ загадкѣ: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Котъ былъ въ хатѣ да забѣжалъ на печь).
Бодритися, -рюся, -ришся, гл. = бодрити.
Зату́ла, -ли, ж. Защита, прикрытіе. Чоловіченьку, ти затуло моя: я за тебе затулюсь, да й нічого не боюсь. Гордували мною люде, а ти був моя затула. 2) Капюшонъ въ верхней одеждѣ. Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру. Ум. зату́лочка. Батечку, мій голубчику! Мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок.
Отаманити, -ню, -ниш, гл. = отаманувати. Отаманити — не чарку в руці держати: треба в голові багато думок обертати.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи.
2) Втоптать (во множествѣ).
Пооброблятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Окончить работу (о многихъ). Уже люде в полі пооброблялися.
Рознедужатися, -жаюся, -єшся, гл. Разболѣться. Рознедужався Павло мій.
Т'але сз. = але.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови.
