Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помийний

Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИЙНИЙ"
Вітролом, -му, м. Буреломъ, дерево, сломанное вѣтромъ.
Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у. 2) Пагуба.
Задира́куватий, -а, -е. = задерикуватий. О. 1861. X. 37.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Борз. у. Ум. ляшка.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Общипувати, -пую, -єш, сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала. КС. 1883. II. 378.
Отямитися, -млюся, -мишся, гл. Опомниться. Квит.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.