Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помилятися

Помилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. помилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Ном. № 5859.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИЛЯТИСЯ"
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Знікчемніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Натурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = натуркати.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Перекіп, -ко́пу, м. 1) Перекопанное мѣсто. 2) Раст. Marrubium perigrinum L. ЗЮЗО. І. 128.
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине. Полт.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. І. 162.  
Скоробагатько, -ка, м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.