помикати

Помикати, -каю, -єш, гл. Расчесать и приготовить для пряденія пеньку или ленъ. Мил. М. 16. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички поткала. Рудч. Ск. II. 44.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.

Випадкові слова

Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.

повністю...

Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.

повністю...

Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. Н. Вол. у. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.

повністю...