Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помийник

Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИЙНИК"
Абрю́ку, меж., выражающее голубиное воркованіе. Шейк.
Биґасень, -сня, м. Дубина, болванъ, олухъ. Желех.
Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.
Засі́сти Cм. засідати.
Нирок, -рка, м. Ныряніе. нирка дати. Нырнуть.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Сад, -ду, м. 1) Садъ. Сади рясні похилились. Шевч.виноград. Виноградникъ. 2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати. Шевч.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.