Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Грабови́тий, -а, -е. Корыстолюбивый, любостяжательный. Хвалить Настя свого попа: «Не грабовитий», каже.
Затини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Обгородить плетнемъ.
Кава, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: — «Що ж як кава прийде?!» — Не прийде, — одказують їй усі. — «А як вовк присуне?» Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш — турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі — чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. Ум. кавка, кавонька, кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку.
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас.
Понамощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и намостити, но во множествѣ.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Споминка, -ки, ж. Воспоминаніе. Споминка про всесвітній потоп. І радісний випадок принесе важку споминку.
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш.
