Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помер

Помер, -ру, м. Смерть. Употребляется лишь въ выраженіи: на помер душі. Къ смерти. Як нездужаєш... тоді ніхто тебе не бачить; а як помер душі, дак назбігаються. Г. Барв. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕР"
Віршувати, -шую, -єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг. Н. Вол. у.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. Чуб. V. 942. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Мир. Пов. І. 136. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. МУЕ. III. 77. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Мет. 163. Найшов купу муравки. Грин. II. 222.
Повтверяти, -ря́ю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Входить Семен до комори, — повтверані скрині. Гол. І. 80.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Поштарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть почталіономъ, ямщикомъ.
Прискалка, -ки, ж. Выступъ скалы, боковая скала. Я урвався з скали та упав на прискалку, а звідти знов ударивсь об прискалку. Камен. у. Антосьо.... роздивлявся на гори та Жахався, як люде лазили по них, ступаючи з прискалка на прискалок. Св. Л. 217.
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Г. Барв. 102. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. Ком. І. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Греб. 395. Стрепет приснув над кущами. Щог. В. 53. Присне сніг із під копит. Щог. Сл. 7. Приснули на синім морі скалки. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати. ЕЗ. V. 191.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. Драг. 207. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину. Мир. ХРВ. 129. 2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері. Радом. у.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку. Стор. МПр. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.