Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ).
Виселити, -ся. Cм. виселяти, -ся.
Кадка, -ки, ж. 1) = кадіб 2. 2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. 3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ.
Негодяй, -дяя, м. О человѣкѣ: негодный, неспособный къ дѣйствіямъ. Жена говоритъ старому мужу: Ой ти, старий негодяю, пусти ж мене, погуляю! — Ой коли ж я негодяй, — сиди дома та й гуляй! Быть можетъ слѣд.: невгодяй = невгожай? (см.).
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія).
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки.
Повикорінювати, -нюю, -єш, гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Синівство, -ва, с. Сыновство, сыновнее состояніе.
