Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помирити

Помирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Стор. МПр. 89. Пійди лишень помири їх. ЗОЮР. І. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИРИТИ"
Виконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. виконатися, -наюся, -єшся, гл. Исполняться, исполниться. Уман. І. 313.
Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Нацуплювати, -плюю, -єш, сов. в. нацупити, -плю, -пиш, гл. 1) Надѣвать, надѣть, напяливать, напялить, натягивать, натянуть. Постоли як же поссихалисъ!.. насилу нацупив. О. 1862. II. 26.
Передвірок, -рку, м.? На пишний мармур попадя ступає в передвірку царських палат Марусі. К. МБ. XI. 162.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.