Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помирити

Помирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Стор. МПр. 89. Пійди лишень помири їх. ЗОЮР. І. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИРИТИ"
Бебевхнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути. Кінь бебевхнув в пропасть. Гн. II. 26.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Cм. зоряти.
Пильнування, -ня, с. 1) Стараніе, радѣніе. 2) Высматриваніе; внимательность. Чуб. І. 281.
Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.  
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Похмарний, -а, -е. Пасмурный.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.