Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лізиво

Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.). Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗИВО"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
Легкоду́мно нар. Легкомысленно.
Невзабарі нар. = незабаром.
Пантохля, -ли, ж. = пантохвель.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Чередільниця, -ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко. ЕЗ. V. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЗИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.