Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лізиво

Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.). Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗИВО"
Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. О. 186.1. XI. 26. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром. Св. Л. 3.
Вуйна, -ни, ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться. Ном. № 11610.
Дуба́сити, -шу, -сиш, гл. Дубасить, колотить.
Зробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обрабатывать. Ой я тобі не наймичка все поле зробляти. Гол. IV. 538.
На́взвиш нар. Выше.
Не-віть-що. = не-відь-що.
Пира, -ри, ж. = пирга. Вх. Зн. 48.
Плащ, -ща, м. Плащъ. Ліг під ліжком, а плащ покинув на ліжку. Чуб. II. 215.
Узварець, -рцю, м. Ум. отъ узварь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЗИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.