Возарня, -ні, ж. = возівня.
Голендер, -ра, м. Голландець.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Моско́вський, -а, -е. 1) Великорусскій. 2) Солдатскій. Дівчино ягодо! Який у тебе кришталь під носом — як московський патрон. пеня моско́вська. Безпричинная придирка; человѣкъ безъ причины и сильно придирающійся.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Поспит, -ту, м.
1) Спросъ. Без поспиту, що хочеш, те і рвеш.
2) Проба, опытъ. Нащо нам той Дін? Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, пора своїм кошем осістись.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл.
1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню.
2) Диктовать, продиктовать. , Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала.
3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ.
Розіпсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться нравственно. Всі одвернулися од правди, всі зледащіли, розопсіли. Сказано: батько й мати далеко, а гріх на порозі, — зовсім розопсіє.
Царювати, -рюю, -єш, гл. Царствовать. І в потузі твоїй будеш тихо царювати.
