Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пометати

Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТАТИ"
Брижнастий, -а, -е. 1) Отороченный оборкой. 2) Морщинистый.
Буйтур, -ра, м. = тур, Bos urus. Вх. Пч. II. 5.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Ремгати, -мжу, -жеш, гл. Шептать. Чуб. VII. 551.
Рожівна, -ни, ж. Дочь розы. Рожа дочку чесала, як чесала та й навчала: «дочко моя, рожівно!...» Мет. 300.  
Роздрочитися, -чуся, -чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї. Ном. № 4168.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7.  
Шаленство, -ва, с. Безуміе.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.