Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пометати

Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТАТИ"
Вистріл, -лу, м. Выстрѣлъ. Стор. II. 156.
Відхибнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. Я одхибнувсь кудись, а пастухи кавуни красти. Волч. у.
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Незбожно нар. Безбожно.
Осовнь, -ні, ж. = осонь. Шух. І. 110, 189.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Стидовище, -ща, с. Стыдъ, позоръ. К. Дз. 100. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, — от, мов, хворий. Лебед. у. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити! Пирят. у.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати. Шейк.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.