Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пометати

Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТАТИ"
Великогрішниця, -ці, ж. Большая грѣшница. Замолоду ся жінка великогрішниця була: дитину свою занапастила. Зміев. у.
Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
Зітха́ння, -ня, с. Вздохъ. Не хлібом я, зітханнями годуюсь. К. Іов. 9.
Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. Ном. № 2095. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається. Г. Барв. 116.
Напасни́й, -а́, -е́ Нападающій, придирчивый, задорный.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное. Хотин. у.
Оновити Cм. оновляти.
Представлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. предста́витися, -влюся, -вишся, гл. Привиживаться, привидѣться. То представиться Алкан-пашаті трапезондському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Лукаш. 16.
Припрохати Cм. припрохувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.