Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помет

Помет, -та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. жати хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕТ"
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
На́коржень, -жня, м. = накожень. Козелец. у.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Павун, -на, м. 1) = павич. Вх. Зн. 46. 2) Павлиное перо. Шух. І. 128.
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи. К. Дз. 231.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь. Шейк.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.