Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі.
Замо́жність, -ности, ж. Зажиточность, состоятельность. Яка заможність, така й скупость.
Звели́чити 2 Cм. звеличувати.
Медуни́ця, -ці, ж. Раст. а) = медунка 1. б) Spiraea Filipendula. Thalictrum angustifolium.
Мо́зу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́зуля. 2) Возвышеніе, оставшееся на мѣстѣ срѣзаннаго сучка дерева. На стеблі мозульки, де були сучки.
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Прогайнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш.
2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень.
Утриконь нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими.
