Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пінняк

Пінняк, -ка, м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш. Мкр. Г. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІННЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІННЯК"
Акура́тнісько, нар. Точнехонько. Желех.
Бадя, (ді м.?) Лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко. Н. Вол. у.
Квап, -пу, ж. Поспѣшность, торопливость.
Маму́сенька и маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ ма́ма.
Накади́ти, -джу́, -диш, гл. Накадить.
Облягма, обля́гома, нар. Въ то время, когда ложатся спать. А вона вернулась уже додому дуже облягома, а на другий день і захворіла. Кобел. у.
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Покіт, -ко́ту, м. 1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами. К. ЧР. 62. 2) в покіт = покотом.
Прадідівщина, -ни, ж. Наслѣдство, доставшееся отъ прадѣда. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІННЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.