Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блощичка

Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОЩИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОЩИЧКА"
Багач, -ча, м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. І. 151.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Навви́ринки нар. Выныряя. Бризнув в воду..., наввиринки пішла душа. Котл. II. 42.
Невмиваний, -а, -е. Неумытый. Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний. МВ. ІІ. 13.
Нудно нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. Н. п. 2) Приторно. 3) Тошно.
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Приймит, -та, м. = приймак. Кв.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Ціркованик, -ка, м. = мережка 1. Желех.
Чогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто чого́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОЩИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.