Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірник

Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики. Мкр. Н. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРНИК"
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
За́городка, -ки, ж. Ум. отъ за́города.
Збі́днитися Cм. збіднюватися.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. Ном. № 11139. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює. Желех.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. Грин. III. 493. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. ГІ. 162. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.