Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірник

Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики. Мкр. Н. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРНИК"
Бодачок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодак. 2) Раст. Cirsium pannonicum. Лв. 97.
Джиґи́ря, -рі, ж. Горло съ легкими и печенью у овцы. О. 1862. V. Кух. 37.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний. Желех.
Розшнуровувати, -вую, -єш, сов. в. розшнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разшнуровывать, развязывать, развязать увязанное веревками. Розшнуровуй віз, вражий сину. ЗОЮР. І. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.