Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

під'язувати

Під'язувати, -зую, -єш, сов. в. під'язати, -жу, -жеш, гл. = підв'язувати, підв'язати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІД'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІД'ЯЗУВАТИ"
Бункош, -ша, м. = келеф. Гол. Од. 80.
Вимушувати, -шую, -єш, сов. в. вимусити, -шу, -сиш, гл. Вынуждать, вынудить. К. Краш. 12.
Засині́тися, -ні́юся, -єшся, гл. = засиніти. Сине море засинілося. Чуб. V. 985.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Нечутно нар. Неслышно.
Обгубитися, -блю́ся, -бишся, гл. Растерять все. На дорозі я зовсім обгубився. Зміев. у.
Перекотити, -ся. Cм. перекочувати, -ся.
Повідлучати, -ча́ю, -єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.
Уровище, -ща, с. Выкидышъ. Полт. Харьк. Мил. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІД'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.