Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

під'язувати

Під'язувати, -зую, -єш, сов. в. під'язати, -жу, -жеш, гл. = підв'язувати, підв'язати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІД'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІД'ЯЗУВАТИ"
Бунтовництво, -ва, с. Мятежность, бунтовство. К. XII. 32.
Відтерпіти Cм. відтерплювати.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Напоу́мити Cм. напоумляти.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Парубча, -чати, с. Не вполнѣ взрослый парень.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Синь, -ні, ж. Синева. За пташкою у сині вітати. Ном. № 13205.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІД'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.