Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо.
Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить.
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами.
2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів.
3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Лапатий сніг.
Наду́ваний, -а, -е. Надутый. Плели віночок з чистого злота, а хоць не злотий, та злотом надуваний.
Нездольний, -а, -е. Неспособный, слабый, безсильный что-либо сдѣлать.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану.
Простолюдний, -а, -е. Простонародный. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа.
