Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірити

Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Няньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Пересниця, -ці, ж. Рыба Phoxinus rivularis. Шух. І. 24.
Покладень, -дня, м. = поклад 1. Покладень під куркою ви зоставили? Борз. у.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица. О. 1862. І. 80.
Токаричок, -чка, м. Ум. отъ токарь.
Угризатися, -заюся, -єшся, сов. в. угризтися, -зуся, -зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.