Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірити

Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Бокша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій. Желех.
Вередник, -ка, м. 1) = вередій. 2) Раст. Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138.
Гекзаметр, -тру, м. Гекзаметръ. Все б гекзаметри плели. Шевч. 664.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець. 2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Комірниченько, -ка, м. Ум. отъ комірник.
Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє. Харьк. г.
Мирна́, -но́ї, ж. Мировая. Ну, годі, помиримось! — яка ж у мас буде мирна? — Оддай мені гроші мої, то й помиримось. Верхнеднѣпр. у.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність. Н. Вол. у.
Умикатися, -каюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться. Я вже в діло до сестри та брата і не умикалась. Рк. Левиц. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Уцідити, -джу, -диш, гл. Нацѣдить (извѣстное количество).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.