Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірити

Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Вирізнятися, -няюся, -єшся, сов. в. вирізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отличаться, отличиться, разниться отъ другихъ.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Камен. у.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Рапак, -ка, м. Птица дергачъ. Вх. Лем. 459.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина. Полт. г. Харьк. у.
Товстоногий, -а, -е. Съ толстыми ногами. Ведмідь товстоногий. Грин. III. 662.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.
Чикилдиха, -хи, ж. Названіе плохой водки. Марк. 169. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався, — Анхиз з горілочки умер. Котл. Ен. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.