Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірити

Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Згово́рини, -рин, ж. мн. = змовини 2. КС. 1883. II. 309.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл. 1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку. Мир. Пов. II. 52. 2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали. Гол. І. 34. 3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи. Брацл. у.
Обколупати Cм. обколупувати.
Обсушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обсуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Запрошує його в хату обсушиться і спочить. Стор. І. 73. ХС. II. 192.  
Подря, -рі, ж. 1) Чердакъ подъ кровлей. Угор. Cм. підра. 2) Полка. Шух. І. 214, 199.
Товт, -та, м. Купець. Шух. І. 85.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
Цариночок, -чку, м. = царина 2. На зеленім цариночку пили турки горілочку. АД. І. 301.
Чумак, -ка, м. Чумакъ. Рудч. Ск. II. 171. Віз ламається — чумак ума набірається; а як віл пристає, то й ума не стає. Рудч. Чп. 256. Ум. чумаченько. Мет. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.