Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірити

Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРИТИ"
Би-м. Cм. би.
Блиска, -ки, ж. Трясогузка, Motacilla ripivaga. Вх. Уг. 227.
Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы. Шух. І. 1.
Двійня́та, -ня́т, с. мн. Двойни, близнецы.
За́ори, -ор и заб́рини, -рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Копитанша, -ші, ж. Капитанша. Левиц. Пов. 206.
Натрус, -су, м. = натруска 1.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Понюхати, -хаю, -єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312. Табаки понюхаю. Рудч. ск. І. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.