Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья.
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Заспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. заспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. заспіва́ло по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? 2) Убаюкивать, убаюкать колыбельной пѣсней. Над колисками дітвору немовлят заспівуєм котками. З) Заглушать, заглушить при помощи пѣнія (горе, бѣду и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла й не заспівала й не затанцювала його.
Зоглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. зогля́дітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться, оглядываться, оглянуться. А за мене люде брешуть, всі на мене заглядаються. Якось зоглядівся і не знайшов книжок. Випив чарку, випив другу, випив третю, а далі й не зоглядівся, як і гроші вкрали.
Икати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] икнути, -ну, -неш, гл. Икать, икнуть.
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Нао́дрізі и нао́дрізні, нар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю.
Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами.
Чубрик, -ка, м.
1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки.
2) = чубок.