Бовкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бовкати. Тільки бовкне в дзвін, Ганна поперед усіх вже і в церкві.
Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Ди́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дима. 2) Выбойчатая полосатая юбка. 3) = Димна.
Єхи́дно нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись.
Зі́рочний, -а, -е. Звѣздный.
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от...
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова!
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. Та й сам, бачу, степовик.
Хибко нар. Неустойчиво, шатко. Хибко сидіти.
Хопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Ілаш хопив мене за руку.
