Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. 2) Сборщикъ податей.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив.
Зачі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. зачеса́тися, -чешу́ся, -шешся, гл. Зачесываться, зачесаться, причесываться, причесаться.
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Імшити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Мшити. Імшити хату.
2) — горшки. Вкладывать горшки одинъ въ другой, перекладывая соломой.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися.
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Оце купив реміню чоботи пошию. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець.
Сивак, -ка, м. 1) О человѣкѣ: сѣдой. 2) Волъ темно-сѣрый. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. 3) Порода голубей. Ум. сивачо́к.
Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями!
