Бирса, -си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь.
Блам, -му, м. Мѣхъ. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Cм. шлям.
Ближній, -я, -є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Люби ближньою твого. Ближні приятелі.
Кохля, -лі, ж. У рыболововъ: шесть, прикрѣпленный къ веревкѣ, которая другимъ концемъ привязана къ сѣти: во время зимней рыбной ловли этотъ шесть опускается въ прорубь и проталкивается подо льдомъ до слѣдующей проруби и т. д., отчего сѣть растягивается подо льдомъ въ водѣ. А сам кохлю попереду гониш.
Плідниця, -ці, ж. Плодовитая самка.
Подряпати, -паю, -єш, гл. Поцарапать. А він у кущах ноги покалічив, тім подряпане.
Понова, -ви, ж.
1) У охотниковъ: слѣдъ на свѣжемъ снѣгу.
2) ? Що ж з того, що бджола кинулась на гречку, а понови таки немаєть.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було.
Пристрявати, -ряю, -єш, сов. в. пристря́ти, -ря́ну, -неш, гл. = устрявати, устряти. Пристряв ти туди чого?
Товариство, -ва, с. 1) Товарищество. У товаристві лад — усяк тому радіє. 2) соб. Товарищи. Слава тобі, Гамаліє.... на всю Україну, що не дав ти товариству згинуть на чужині. Тільки товариства, що коник вороний. Забери з собою всі лиха, всі зла, своє товариство. 3) Общество. Веселе товариство. Не цурався він і нашого товариства. 4) Общество (научное, коммерческое, промышленное и пр.). Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові. Товариство Просвіта у Львові. Товариства «Шкільна Поміч» у Львові, Коломиї, Самборі. Товариство «Львівський Боян». Повітове товариство кредитове. Календарь «Просвіти», «Товариш» на рік 1904.
