Бодрити, -рю́, -риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу.
Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Гуля́льня, -ні, ж. = Гульбище. Він був на гуляльні з нами: там було багато парубків і дівчат.
Ліпи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Не святі горшки ліплять. 2) — харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харьки-макогоники, поки хто не скаже годі.
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Cм. погінка.
Поперебивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перебити, но во множествѣ. Поперебивали їм ноги. Я вашому собаці ноги поперебиваю. Як уловлять свиню, то ноги поперебивають. Уже наші жінки і подушки поперебивали.
Станя, -ні, ж. = стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. Ой є в мене три коні на стані. Ум. станенька. Станечка.
Сухітка, -ки, ж. Ум. отъ сухота.
Хуста, -ти, ж.
1) Платокъ. Великої треба хусти, щоб зав'язать людім усти. Шовкова хуста.
2) мн. хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). За лісом, за пралісом білії хуста висять.
Шалина, -ни, ж. Густая заросль въ лѣсу. Хлопці..... побігли десь у шалину, в ліс. Повів його у лісі не стежками, а шалиною. У шалині отам вовки.
