Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Генеральський, -а, -е. Генеральскій.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. Ходім міньки на крашанки.
На́вертом нар. пе́ршим на́вертом, дру́гим на́вертом и т.д. (зайти́, заї́хати). Въ первый разъ, во второй разъ и т. д. (зайти, заѣхать).
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл.
1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував.
3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали.
Просохти. Cм. Просихати.
Пху! меж. Тьфу!
Рахунок, -нку, м. Счетъ, разсчетъ. В рахунку помилився. під рахунком бути. Быть считаннымъ. Мав.... саджавку, де були сами великі риби під рахунком. здавати рахунок. Давать отчетъ. Пішла.... здавати рахунок, шьо робила почерез цілий рік.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь.
