Досу́шувати, -шую, -єш, сов. в. досуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Досушивать, досушить.
Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема.
2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Огляньсь на плач дочки своєї. Оглянулась на мої старощі.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе.
Опростатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Освободиться.
2) Прійти въ себя.
Подолазити, -лазимо, -зите, гл. Долѣзть (о многихъ).
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Програвати, -граю, -єш, сов. в. програти, -граю, -єш, гл. Проигрывать, проиграть. Або виграв, або програв. Програв чумак вози й воли в кості.
2) Играть, проиграть на музыкальномъ инструментѣ. У військову суремку добре грає-програває.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка.
