Висіпатися, -паюся, -єшся, гл. — на кого. Наброситься на кого съ крикомъ, бранью.
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Ґе́дзел, -зла и ґе́дзель, -зля, м. = Ґедз.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці.
Непочатий, -а, -е. Неначатый, нетронутый. Непочатою водою мийте біле тіло.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
Чернобривець, -вця, м. и пр. = чорнобривець и пр.
