Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять.
Кумцьо, -ця, м. Ум. отъ кум.
Очемеріти, -рію, -єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене шпали і хотіли вгинать; а тут ззаду кричать: «бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. Жінки уже так попризвичаювалися.
Поросхитувати, -тую, -єш, гл. Раскачать, расшатать (во множествѣ).
Страшити, -шу́, -ши́ш, гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся.
Тіпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Тіпалось серце в Мирона.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпатися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Чудак, -ка, м. Чудакъ. Cм. чудар. Чудак покійник, що рибу крав.
