Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Відламати Cм. відламувати.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила.
За́мок, мку, м. Замокъ. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Лучче б ти в замку зоставсь з козаками.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина.
Назива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. назва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Называться, назваться. А та палиця — пан називається.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.
Шипшиновий, -а, -е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника.
