Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Умер той дід, поховали, відпоминали. Одпоминають попи мою душу.
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Заміркувата пшениця.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Підканцелярист, -та, м. Подканцеляристъ, приказной служитель. Підканцелярист із суда.
Соломаха, -хи, ж. Родъ кушанья: жидкое тѣсто (преимущ. гречишное), съ масломъ вскипяченное. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати.
Шитво, -ва, с. Шитье. Коли у кравця, чи у швачки за шитвом нитка в'ється, то той, чиє шитво, того року ше не вмре. Як глянула, — впустила і шитво з рук. Примоститься Любка з шитвом до вікна. Вона на шитві сидить одно.
