Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл.
1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. Так не випустять, не почастувавши.
2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Стьонжку з сорочки червону випустить.
Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Дев'ятий десяток каратам (бабуся).
Костирь, -ря́, м.
1) = костирник. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості.
2) Раст. Bromus secalinus. L. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько.
Кусатися, -саюся, -єшся, гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья?
Мачуше́нко, -ка, м. Сынъ мачехи, брать по отцу, но не по матери.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають.
Підступати, -па́ю, -єш, сов. в. підступити, -плю́, -пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії.
Посольський, -а, -е. 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію.
2) Депутатскій.
Почудування, -ня, с. Удивленіе.
Розгадка, -ки, ж. Разгадка, рѣшеніе загадки. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ум. розгадочка.
