Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прослідити

Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315. 2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив. Мил. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСЛІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСЛІДИТИ"
Вистрелити Cм. вистрелювати.
Відвідціль нар. = відціль. Десь ти й доріженьки відвідціль не знаєш. Грин. ІІІ. 377.
Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Лежа́тися, -житься, гл. безл. Лежаться. Ой не спиться, не лежиться і сон мене не бере. Чуб. V. 36.
Наді́ти Cм. надівати.
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Професор, -ра, м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями. Левиц. Пов. 50.
Сплітачка, -ки, ж. Раст. Cuscuta epilinum. Вх. Лем. 469.
Хворкус, -са, м. Молодець? Ну й хворкус! Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСЛІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.