Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1.
Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Корне нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно. бардзо покорне! (Одно изъ свадебныхъ приглашеній).
Наплига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Напрыгаться, наскакаться.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Тижньово нар. Недѣльно.
Хвіяти, хвію, -єш, гл. — до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ).
