Балаканка, -ки, ж. Болтовня. Желех.

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Вівсяний, -а, -е. Овсяный.

Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. Н. Вол. у. 2) Помочь себѣ.

Лівцу́нка, -ки, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.

Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге. Ном. № 868.

Обдурювати, -рюю, -єш, сов. в. обдури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть. Обдурювати якось ніяково та ще. й гріх. Левиц. І. 108.

Прихідцями нар. Урывками.

Фацелик, -ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Гол. Од. 76. Вх. Лем. 477. Дайте му фацелик губойки повтирати. Гол. II. 127. Ум. фацеличок. Гол. IV. 379.

Штучно нар. 1) Искусно. Штучно та гарно сорочки вишивають. МВ. ІІІ. 121. Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. Бач, як воно штучно (зроблено). 2) Замысловато. 3) Искусственно. Мертва мова, котру викохано штучно по старосвітських чернечих писарнях. К. ХП. 114. 4) Хитро. Так же до його штучно підійшов. Ном. № 3107.