Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл.
1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає.
2) Исключать, исключить, изъять.
3) — зуби. Рвать зубы.
4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Здереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Превратиться въ дерево, одеревянѣть. Відро скаменіло мармором біленьким, дівча здеревіло явром зелененьким.
Зчалити, -лю, -лиш, гл. Соединить, связать.
Курвалькуватий, -а, -е. Распутный. Курвалькувата жінка.
Нестотнісінько нар. Точнехонько. Нестотнісінько у такому ходять котелевські дівчата.
Передвзяття и передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами.
Погуторити, -рю, -риш, гл. Поговорить, поболтать. Ідіть, тітко, посидимо, погуторимо.
Поспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Опорожнить (во множествѣ). Барилечки поспорожняєм. Підождіть, поспорожняю діжки, дак і вам одну дам.
