Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять.
Відділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відділити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить; удѣлять, удѣлить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім'я. Одділив йому половину царства.
Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав.
Дома́цатися Cм. домацуватися.
Захоложуваты, -жую, -ешъ, гл. = захолоджуваты.
Контентий, -а, -е. Довольный. Чим же ми контенті, як не грошима?
Нищун, -на́, м. Нищій; попрошайка. Як пробували вік свій нищунами, так з голоду та з нужди й помрете.
Пересістися, ся́дуся, -дешся, гл. О морозѣ: ослабѣть, уменьшиться. Ну, та й мороз же позавчора був, аж у ніс кололо. А вчора, так ополудні, пересівся, і тепер бач як тепло. Пересядься, морозе!
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Чекати, -ка́ю, -єш, гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Як би на вас чекав, то досі вмер би.
