Біднитися, -нюся, -нишся, гл. Прикидываться бѣднымъ. Та вони зовсім не такі! вони тільки бідняться, а в їх грошей до чорта!
Краяти, краю, -єш, гл.
1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Краяти коровай дрібненько. Опанас поставив чарку, оселедець крає.
2) Кроить. Сукню крайте.
3) — серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця.
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Тихо ходить, та густо місить.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Сходовий, -а, -е. = східний. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв.
Таємнощі, -щів, ж. Тайныя дѣла, вещи, которыя нужно скрывать.
Укапувати, -пую, -єш, сов. в. укапати, -паю, -єш, гл.
1) Обкапывать, обкапать. І бороду вкапав сметаною.
2) Впускать, впустить по каплѣ, накапать.
Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха.
Цупити, -плю, -пиш, гл. Тянуть, тащить. Цупить із печі горшки, аж крекче. Навіщо ти москаля так щиро цупиш на мотузці? Наліг (вітер) ма козака, одежу з його цупить.
Чмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Проказить, шалить. Опівночі приходять парубки і лякають дівчат, перебравшися.... Дореготавшися, хлопці годі чмутувати, скидають видумки свої і в рядок сідають за стіл. Въ слѣдующ. стихахъ Макаровскаго въ значеніи: ухаживать за кѣмъ, утѣшать? Или просто: шутить? Ся голубонька тряслася, рученьки ламала.... Доня й милого забула, стогне та голосить. Говорила б, так же мови у обох немає, ледві дишуть, мов не чують, голос замірає; но Тарас — козак бувалий: взявши Харитину, чмутував; умів розважить матір і дитину.
