Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просвіток

Просвіток, -тку, м. 1) Просвѣтъ; проблескъ; бликъ. 2) Отрада, душевный покой; свобода. просвітку за ним нема. Нѣтъ житья, покоя за нимъ. просвітку не дає. Докучаетъ, преслѣдуетъ неотступно. Ном. № 12699. По вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСВІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСВІТОК"
Блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Ближчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ близький. Душа твоя стане через те ближча до Бога. Кв., Ум. ближченький.
Дого́їти, -го́ю, -їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося. Чигир. у.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Повиколювати, -люю, -єш, гл. 1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Мнж. 39. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Чуб. V. 854. 2) Переколоть (всѣхъ).
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови. Драг. 337.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Тонкота, -ти, ж. Тонина. Конст. у.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = трепетати. 2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСВІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.