Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просвіток

Просвіток, -тку, м. 1) Просвѣтъ; проблескъ; бликъ. 2) Отрада, душевный покой; свобода. просвітку за ним нема. Нѣтъ житья, покоя за нимъ. просвітку не дає. Докучаетъ, преслѣдуетъ неотступно. Ном. № 12699. По вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСВІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСВІТОК"
Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Грива́тий, -а, -е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Дряпо́та, -ти, ж. Обдираніе.
Накі́льчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накі́льчитися, -чуся, -чишся, гл. Проростать, прорости.
Нововірство, -ва, с. Новое ученіе, слѣдованіе новому ученію. К. Бай. 81. Поспільство... стало взивати ляхами... прозелитів чесько-німецького нововірства. К. ХП. 115.
Пересуджувати, -джую, -єш, сов. в. пересудити, -джу, -диш, гл. 1) Пересуживать, пересудить, судить вновь. Прохали, щоб нас удруге пересуджено. 2) Заниматься пересудами, пересуживать, пересудачить.
Розсякати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсякнути, -ну, -неш, гл. Размягчаться, размягчиться отъ жидкости. Розсяк глей добре, як масло.
Росперезати, -ся. Cм. росперізувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСВІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.