Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Коправий, -а, -е. = каправий.
Обмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обмити, -мию, -єш, гл. Обмывать, обмыть. Узяв чобіт, пішов обмивать до ставка. Значить еще: мыть, обмывать кого либо постоянно, обмыть. Треба (діти) й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Жінка обшиє, обмиє, нагодує, ще й поськає.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris.
Піддимок, -мка, м. Все копченое.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину.
П'ятизлотник, -ка, м. Монета въ 75 коп.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ.
Швед, -да, м. Шведъ. Добувсь, як швед під Полтавою.
