Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просвіщатися

Просвіщатися, -щаюся, -єшся, гл. 1) = просвічатися. 2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся. Мет. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСВІЩАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСВІЩАТИСЯ"
Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Ворохобити, -блю, -биш, гл. Бунтовать, возставать. Желех.
Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій. Стор. ІІ. 153.
Закарлю́чистий, -а, -е. Со многими загибами, поворотами. Пішов собі знову блукати по закарлючистих улицях московських. О. 1861. Шевч. X. 4.
Звір I, зво́ру, м. Оврагъ, лощина, ложбина. Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті. Гол. І. 156.
Короволітник, -ка, м. Раст. Veronica agrestis. Вх. Пч. І. 13.
Нехибний, -а, -е. 1) Безошибочный, безпорочный. Я ж за правду за нехибну буду Бога прославляти. 2) Неуклонный.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Шух. І. 165. Ум. роскрутець. Шух. 1. 214.
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться. (Закр.).
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСВІЩАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.