Луб'яни́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ луба. На вишневій гіллячці висіла луб'яна коробочка. луб'яний язик. Плохо выговаривающій (шуточно). Лавреничків! Який то у вас, москалів, язик луб'яний! Скілько між нами вештаєшся, а й досі не вимовиш: вареників.
Оточити, -ся. Cм. оточати, -ся.
Повикладати, -да́ю, -єш, гл. Выложить (многое). Повикладай же покупки з мішка.
Покоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = покуштувати. Не вірь губі: покоштуй то захочеться.
Попліть, -ті, ж. Верхняя часть плетня.
Порозборонювати, -нюю, -єш, гл. Развести многихъ дерущихся.
Прогаптувати, -ту́ю, -єш, гл. Проработать, вышивая золотомъ или серебромъ.
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. А що се ти вкоїв, псявіро? Вкоїти халепи.
Часний, -а́, -е́ 1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. копати канаву — часна робота, такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя.
2) Своевременный (о родахъ). Часна дитина.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню.
