Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простаченко

Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТАЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТАЧЕНКО"
Борконь, -ня, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.
Гірок 2, -рка, м. = огірок.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
І I сз. II. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Посл. І вітер не віє, і сонце не гріє. Н. п. І виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. І де ті люде тут возьмуться. Шевч. 339. Между двумя гласными и послѣ гласной сокращается въ II. Як не зароблю, то лежатиму поки й опухну. ЗОЮР. І. 11. Стала їсти й пити. Шевч. 352. Далі вже й під Київ підступав. ЗОЮР. І. 3.
Колечко, -ка, с. Ум. отъ коло.
Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать. Вх. Лем. 460.
Телеграма, -ми, ж. Телеграмма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТАЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.