Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простаченко

Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТАЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТАЧЕНКО"
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща. Зміев. у.
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Журавле́вий, -а, -е. = журавлиний. — горошок. Раст. = журавлиний горох. ЗЮЗО. І. 126.
Заборо́татися, -таюся, -єшся, гл. Запутаться (въ прямомъ или переносномъ смыслѣ). Вік заборонився, та вже не знає що в робить. Волч. у.
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ. Желех.
Курзю-Верзю. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Ном. № 13017. Курзю-верзю! Горох молочу! Ном. № 13018.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Сполом нар.з. Вмѣстѣ съ. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою. МВ. II. 75.
Утіснити Cм. утісняти.
Худорлявий, -а, -е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТАЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.