Будівля I, -лі, ж. Строеніе, постройка, зданіе. Шкода йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля.
Валуша, -ші, ж. = валюша.
Ватралька, -ки, ж. Родъ кочерги, но не загнутой, а лить разширенной и расплющенной на концѣ.
Капарис, -су, м. Кипарисъ, Cipressus Angustifolia.
Качечка, -ки, ж. Ум. отъ качка.
1) Уточка. Ой на ставу, на ставочку качечка ночує. Употребляется какъ ласкательное слово къ женщинамъ: моя ж ти, качечко!
2) = коник 4.
Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю.
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав.
Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Він козак, його така стать (щоб воювати). жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать.
