Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому.
Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору.
Ломиґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Бить палкою (ломакою).
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ум. лошачо́к.
Підбовтувати, -тую, -єш, сов. в. підбовтати, -таю, -єш, гл. Подбалтывать, подболтать.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Теслярський, -а, -е. Плотничій. Рівняє роботу теслярську до косарської.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Хвасолиння, -ня, с. Стебли фасоли.
