Вичути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать о чемъ. Посилают купити там, де вичуют, же туньша, а добра.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Сивий коник, — кантарь на нем. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Пересниця, -ці, ж. Рыба Phoxinus rivularis.
Попорватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться много. Що вона попоплакали, що попорвалась так годів зо три або й з чотирі.
Порости I мн. Заросли.
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся.
2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся.
Цвіркати, -каю, -єш, гл.
1) = цвірчати. Птах цвіркат.
2) Плевать сквозь зубы.
3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
