Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Щоб тебе буря вивернула. Вивернем горщик з борщем. Аж коріння вивертає. Він вивернув дуба. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі.
Виціловуватися, -вуюся, -єшся, гл. Цѣловаться. Легшенько з чужими жінками виціловуйтесь.
Го́ряний, -а, -е. Гористый, возвышенный. Де буде країна висока, горяна, то....
Дові́дати, -ся. Cм. Довідувати, -ся.
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Зося... схилила голову над молитовником.
Моско́вець, -вця, м. = москаль 1.
Подереча, -чі, ж. Поборы; подать, налоги.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся.
2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш.
3) Способный, годный. До річей вона вдана. Він до всього вданий. Ум. уданенький. Жінка його уданенька.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
